Метаморфоза ОПЕК: що змусить нафтовий картель договориться.

ОПЕК перестала контролювати нафтовидобуток в 2014 році, щоб захистити свою ринкову частку. 30 листопада картелю належить запустити засмучений механізм обмежень

Три речі ніколи не повертаються назад: час, слово, можливість. Тому не втрачайте часу, вибирайте слова і не упускайе можливість. Члени ОПЕК, схоже, нарешті вирішили слідувати цій мудрості напередодні поворотного події на світових фінансових і сировинних ринках, яке може або змінити їх динаміку в позитивну сторону, або погіршити існуючий стан справ. За останні два місяці після неформальної зустрічі ОПЕК в Алжирі 28 вересня, коли була досягнута попередня домовленість про обмеження видобутку нафти в діапазоні 32,5-33 млн барелів на добу, картель не втрачав часу дарма, використовуючи будь-яку можливість для зустрічей і гучних заяв. За цей час ціна Brent встигла піднятися на $7 до $53 за барель, відступити до $44 і знову зрости до $49. Так зможе міжнародна міжурядова організація, створена нафтовидобувними країнами для контролю квот на видобуток, не упустити можливість і виправдати своє призначення на цей раз?

Два рази в рік представники країн ОПЕК збираються у штаб-квартирі у Відні і обговорюють ринкову ситуацію. В залежності від того, як йдуть справи на сировинному ринку, вони знижують, підвищують або залишають без зміни квоти на видобуток сировини для країн – учасниць картелю. Останнє скорочення видобутку в цілому на 4,2 млн барелів (з 29,2 до 25 млн) було затверджено у 2008 році як міра протидії світовій фінансовій кризі, коли ціна нафти впала до рекордних $143,95 до $33,73 за барель. У поєднанні з іншими факторами, в тому числі завдяки поступового пожвавлення світової економіки, це дозволило нафти в 2009 році стабілізуватися на рівні вище $60.

Але 27 листопада 2014 року, коли ціна впала до чотирирічного мінімуму, міністр нафти і мінеральних ресурсів Саудівської Аравії відхилив пропозицію більшості учасників організації скоротити видобуток і оголосив, що картель не буде перешкоджати падінню цін. Саудівський міністр не приховував, що це було необхідно для захисту ринкової частки країн ОПЕК від конкуренції з боку постачальників сланцевої нафти з США: при зниженні ціни поріг беззбитковості для них настане раніше. Зростання видобутку нафти в США і Саудівської Аравії в кінцевому рахунку став причиною дисбалансу світового ринку, і зберігається надлишок нафти продовжує тиснути на ціну, яка вже більше року не може закріпитися вище позначки $50 за барель. Для учасників ринку найбільш репрезентативною картиною, яка відображає стан справ, є що спостерігається з 2014 року ситуація контанго (коли біржова ціна ф’ючерсу в майбутньому вище, ніж поточна спотова ціна базового активу). Така динаміка відзначається, коли пропозиція перевищує попит, залишаючи достатній надлишок сировини на ринку, який необхідно зберігати.

Нового міністра нафти Саудівської Аравії Халіду аль-Фалиху треба було всього шість місяців, щоб відмовитися від політики необмеженої видобутку, якою королівство дотримувалося два роки. Рішення скоротити видобуток, прийняте ОПЕК в Алжирі, почасти пояснюється складним фінансовим становищем Саудівської Аравії: у королівства найвищий дефіцит бюджету серед 20 найбільших економік світу.

Засмучений механізм обмеження видобутку належить зібрати з дуже великої кількості деталей, і всі його частини повинні працювати узгоджено. Напередодні зустрічі ОПЕК залишається невирішеним питання про приєднання Ірану до угоди про обмеження видобутку. Іран, від якого вимагається лише утримувати здобич на поточному рівні, заявив, що має право продовжувати нарощувати ринкову частку, втрачену за період дії санкцій (зараз її займає Саудівська Аравія). Відносна частка видобутку в сукупному показнику завжди залишалася каменем спотикання: у результаті країни – учасниці картелю, розраховуючи забезпечити собі більш високу індивідуальну квоту в рамках картелю, нерідко завищували фактичні рівні наявних у них запасів. Під питанням залишилося і приєднання до угоди Іраку, який раніше стверджував, що на нього обмеження видобутку не повинні поширюватися, оскільки він воює з терористичним угрупуванням «Ісламську державу». Настрій ринку покращився завдяки заявою іракського прем’єр-міністра Хайдера аль-Абаді, що його країна «скоротить видобуток, щоб утримати ціни». Неприємною несподіванкою для учасників ринку стали риторика і дії Саудівської Аравії за кілька днів до основного засідання. З’явилися чутки про те, що Saudi Aramco може збільшити поставки нафти в Азії в січні, дотримуючись стратегії збереження своєї частки ринку. Очікувалося, що інформація про січневі постачання компанії з’явиться приблизно 10 січня. Достроково прийняте рішення збільшити поставки, щоб задовольнити зростаючий попит в Азії на більш легкі сорти нафти в зимовий період, є негативним сигналом для ринку нафти, який очікує, що 30 листопада на саміті ОПЕК у Відні Саудівська Аравія погодиться скоротити свою частку ринку більш значно, ніж інші учасники. Міністр енергетики країни Халід аль-Фалих, також підлив масла у вогонь, заявивши, що прогноз попиту на 2017 рік обнадіює і що ринок знайде рівновагу і без втручання ОПЕК. Однак дії картелю мають на меті прискорити цей процес.

Успіх або невдача в цій сфері багато в чому залежать від країн, що не входять в ОПЕК, і головну роль тут відіграє Росія. Російський міністр енергетики Олександр Новак неодноразово заявляв, що Росія готова підтримати рішення ОПЕК щодо заморожування видобутку і що висока ймовірність досягнення відповідних домовленостей всередині картелю до 30 листопада. Заява російського президента Володимира Путіна, який нещодавно відзначив, що Росія зробить все, що від неї очікують в ОПЕК, і додав, що обмеження видобутку для російської сторони не проблема, також посприяло зростанню оптимізму на нафтовому ринку.

Безумовно, Саудівській Аравії потрібно продемонструвати більш цілеспрямований підхід, щоб засідання у середу принесла конкретні результати. Ставка на те, що в 2017 році все владнається само собою, небезпечна і шкідлива, так як позбавляє сенсу переговори у Відні. Втім, більшість аналітиків очікують скорочення видобутку в тій чи іншій формі, але розходяться в думках, чи вистачить цього, щоб підтримати ринок, який з 2014 року страждає від надлишкової пропозиції. Необхідно знову підкреслити, що Росія буде грати критично важливу роль у процесі досягнення угоди: Росія дійсно може піти назустріч картелю і підтримати його зусилля, якщо стабілізує видобуток у першому півріччі 2017 року на рівні 11 млн барелів на добу. Втім, це стане можливим тільки після того, як ОПЕК завірить Росію в тому, що одностайність досягнуто в рамках самої організації. В цілому провал листопадового засідання обійдеться добувним країнам дуже дорого: ОПЕК віддає собі в цьому звіт. Іран знову підтвердив свою репутацію вкрай незговірливого партнера, однак ставити хрест на можливий компроміс ще рано. На даний момент успішний результат зустрічі буде в значній мірі залежати від здатності ОПЕК не зламати протидію Ірану, а виробити «план Б» – запропонувати мудре, дипломатичне рішення, яке запобігає обвальне падіння ринків. Не виключено, що таким рішенням стане встановлення діапазону за квотами видобутку, верхня межа якого буде максимально наближена до поточних рівнів виробництва.

Ми вважаємо, що в грудні ситуація буде розвиватися таким чином: якщо зустріч ОПЕК пройде успішно, до 10 грудня ціна на нафту може піти вгору (приріст відносно поточних рівнів може скласти до $3 за барель). Після першої декади грудня тиск на ціни надасть статистика зростання видобутку в країнах ОПЕК і Росії за листопад. На цьому тлі ми очікуємо корекції цін на $2-3, і ринок закінчить 2016 рік з ціною на нафту $47-48 за барель. У кращому випадку фізичний ринок нафти відчує ефект від листопадового засідання (якщо воно завершиться успішно) не раніше лютого 2017 року. Згідно з нашим прогнозом на 2017 рік, видобуток нафти в США не порушить плани ОПЕК, так як в цілому залишиться на рівнях 2016 року. Однак зростання видобутку важкодобувної нафти і при цьому скорочення виробництва на традиційних родовищах на суші і на шельфі Мексиканської затоки продовжать чинити тиск на ціни. У той же час у разі провалу переговорів у Відні можна сміливо припускати, що ціновий тренд в 2017 році буде точно таким же, як у 2016.

Олійник Артем

Артем Олійник

Артем Олійник має майже два десятиліття досвіду торгівлі валютами та інструментами з фіксованим доходом. У нього є глибоке розуміння ринкових основ і вплив глобальних подій на ринках капіталу. Він користується повагою серед професійних трейдерів для його кваліфікованого аналізу та кар’єри історії як глава глобальної торгівлі. З моменту приєднання до OANDA в 2006 році Артем зіграв важливу роль в забезпеченні інформованості про валютного ринку в якості нового класу активів для роздрібних інвесторів, а також надання експертної ради до ряду внутрішніх команд, як краще обслуговувати клієнтів і зацікавлених сторін в галузі.

Facebook Twitter